-а́, -е́. 1) Покритий брудом (у 1 значенні), болотом; з брудом. 2) Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато-мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3) переносне значення Який викликає моральну огиду, осуд; огидний, мерзенний. || Сороміцький, непристойний. Брудні тони (музика) — специфічнонегритянський, характерний для джазу спосіб звукодобування, пов'язаний з навмисно нечистим (брудним) інтонуванням.
I 1) (про істоту / річ — покритий гряззю, болотом), заболочений, закаляний 2) (про зовнішній вигляд кого / чого-н. — покритий брудом, немитий тощо), забруднений, замазаний, вимазаний, замащений; замурзаний, зашмарований; несвіжий, заношений (про одяг, білизну тощо); заяложений, засмальцьований, засалений (забруднений чим-н. масним); замацаний, захапаний, (із плямами від частого хапання); нечистий (пом'якшене позначення цієї ознаки) 3) (про приміщення, подвір'я, посуд і под. місце / вмістище — у якому є бруд, покидьки, сміття тощо), запоганений, загиджений, запакощений, запаскуджений, (забруднений перев. чимось поганим, гидким); засмічений (про приміщення, подвір'я й под. місце — з наявністю сміття / чогось непотрібного); нечистий (пом'якшене позначення цієї ознаки) II ▶ див. негідний, непорядний, непристойний
1) dirty; muddy; (неохайний) smudgy, untidy, slovenly 2) dirty, filthy, foul; low, mean, messy; (непристойний) smutty, impure, scabrous
(про гроші тощо) dirty, foul, (про вислів тощо) gross, nasty, obscene, vile