-и, жіночий рід 1) Кам'яна, дерев'яна та інша споруда для житла, господарських потреб і т. ін.; будівля. 2) тільки одн. Дія за знач. будувати. 3) Місце, де відбувається будівництво. 4) тільки одн. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; побудова, структура. || Статура, постать (про людське тіло).
техн. постройка, сложение (строение), техн.; физ. строение (структура), строй, стройка, устройство (строение, конструкция), форма (строение - ещё)
1) (взаємне розташування частин у складі чого-н.), структура, побудова; організація (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів усередині певного цілого); композиція, архітектоніка спец. (будова літературного твору); стрій, лад (перев. щодо мови); склад (будова частини тіла); конструкція (будова машини, механізму, приладу; будова словосполуки, речення й под. мовних одиниць) 2) (загальний склад, форма тіла людини), статура, склад, постать, фіґура; стать (зазв. про гарну, правильну будову тіла); комплекція, ґабарити, мн. (зазв. для підкреслення повноти, огрядности)
ж 1) (будівля) construction, building, edifice 2) (структура) structure; constitution; (деревини тощо) texture; (каменя) grit; (взаємне розташування) composition, configuration, design, arrangement будова ядра — nuclear constitution, nuclear structure хімічна будова — chemical constitution 3) (тіла) constitution, build, physique
1) здание (о больших); строение, постройка 2) (действие) стройка 3) (структура) строение; (тела) сложение, склад; (речи) строй 4) (конструкция) устройство; построение 5) (вещества) строение; спец. сложение