-ую, -уєш, недоконаний вид, ви́гукнути, -ну, -неш, доконаний вид, перех. і неперех. Голосно викрикувати слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття.
= вигукнути (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), гукати, гукнути, гуконути, викрикувати, викрикнути, покрикувати, покликати, покликувати, покликнути погукувати, нагукувати, викликати — Пор. кричати
= вигукнути to exclaim, to ejaculate; to cry out
= ви́гукнути выкрикивать, выкрикнуть; диал. выкликать, выкликнуть; (при передаче прямой речи - произносить громко, с чувством) восклицать, воскликнуть