-мону, чоловічий рід 1) Звучання розмови. || Розмови, чутки. 2) Безладний шум; гамір.
I (звучання голосів, розмови), говір, говірка, гамір, розголос, гомінка; ґелґання (нерозбірливе / незрозуміле) — Пор. галас, гудіння II ▶ див. чутка, шум
ч 1) sound of talking, sound of voices тихий гомін — murmur 2) (шум) noise
-ону 1) гомон; (звучание разговора) говор; (громкий) шум, гул; (выражающий недовольство; перен.) ропот 2) (в значении сказуемого) шумно