1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; протилежне лихий, поганий. Який виражає доброту, щирість; сповнений ласки, приязні. Добра душа — чуйна, щира, спокійна людина. Добре серце — доброзичливість, чуйність у ставленні до людей. Люди доброї волі — чесні люди, які прагнуть миру й дружби між народами. 2. Для якого характерна взаємна прихильність, симпатія; близький. 3. Який приносить добро, задоволення, радість і т. ін. Корисний, потрібний, в основі якого лежить бажання добра кому-небудь. В якому виражається прихильність, співчуття, доброзичливе, шанобливе ставлення, повага до людей. Який подобається, схвалюється; вартий наслідування. Який свідчить про безтурботний, веселий стан людини. 4. Який має належні знання і навики для виконання чого-небудь; досвідчений. 5. Який користується повагою, шаною. 6. Розумно вихований, увічливий, працьовитий. 7. Гідний шани, похвали; незаплямований
-а, -е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у значенні іменника до́брий, -рого, чоловічий рід Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей. || Який виражає доброту, щирість; сповнений ласки, приязні (про голос, усмішку, обличчя і т. ін.). || Уживається як постійний епітет до сл. люди, хлопці і т. ін. (найчастіше у формі звертання). Добра душа — чуйна, щира, спокійна людина. 2) Для якого характерна взаємна прихильність, симпатія; близький. 3) Який приносить добро, задоволення, радість і т. ін. || Корисний, потрібний, в основі якого лежить бажання добра кому-небудь. || В якому виражається прихильність, співчуття, доброзичливе, шанобливе ставлення, повага до людей. || Який подобається, схвалюється; вартий наслідування. || Який свідчить про безтурботний, веселий стан людини. || у значенні іменника до́бре, -рого, середній рід Те саме, що добро. Доброго ранку (дня, вечора) — традиційне взаємне дружнє вітання під час зустрічі вранці (удень, увечері). Доброго здоров'я — традиційне взаємне дружнє вітання. У (в) добрий час! — дружнє побажання успіху, щасливої дороги і т. ін. 4) Який має належні знання і навички для виконання чого-небудь; досвідчений. || Який користується повагою, шаною. || Розумно вихований, увічливий, працьовитий. У (в) добрі руки із сл. дістатися, потрапити і т. ін. — до розумної, дбайливої, надійної людини. 5) Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.). || Вигідний, зручний для роботи, влаштування яких-небудь справ, заробітку. 6) Значний щодо розміру, обсягу, кількості і т. ін. || Кращий від звичайного, багатий, великий, високий. || Який повністю забезпечує потребу в чому-небудь. || Помітно виражений, гострий (про апетит, зір, слух і т. ін.). || Дуже розвинений. || Значний щодо ступеня вияву, сили. 7) Гідний шани, похвали; незаплямований. 8) Те саме, що смачний. 9) розмовне слово Уживається для підкреслення важливості, значності кількісного визначення міри часу, простору.
I 1) (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйности; який виражає доброту), добросерд(н)ий, добросердечний, душевний, добродушний, сердечний, м'якосердий, добренький, добрячий; лагідний, м'який, славний, задушевний; милостивий, милосерд(н)ий; незлий, незлобивий, незлобливий, незлобний, незлостивий (який не чинить людям зла й не схильний до цього) — Пор. доброзичливий, чулий 2) (який відповідає високим вимогам, наділений позитивними якостями), хороший, гарний, гідний, достойний, у[в]далий, у[в]датний, пристойний, славний, ловкий, ладний, добрячий, порядний, лепський, добренький, годящий, файний — Пор. непоганий 3) ім. добряк, добряга, добра душа II ▶ див. багатий, близький, великий, досвідчений, смачний, чесний
1) kind, good добрий знайомий — close acquaintance в добрий час! — good luck! 2) (значний) a good 3) доброго дня (ранку)! — good afternoon (morning) всього доброго! — goodbye!, good luck! з доброї волі — voluntarily, willingly, of one's own free will
well
1) добрый винятково добра людина — исключительно добрый человек, человек доброты 2) (в противоположность плохому) хороший; основательный, порядочный, изрядный, ладный, знатный, важный; (приятный) славный; (желанный, удачный) благоприятный; (о съедобном) вкусный; (прочный) добротный; (крупный, здоровый) ядрёный; фольк. добрый; благой доброї будови — (о телосложении) хорошего сложения; (как определение) хорошо сложённый добрий схов — сохранное место час добрий! — (пожелание) в добрый час!, счастливо! 3) (подлинный, не являющийся суррогатом) настоящий 4) (большой, сильный) хороший; основательный, порядочный, изрядный; знатный 5) (удачливый) диал. счастливый добрий розум — здравый смысл наставити на добру путь — наставить (направить) на хороший (правильный) путь; наставить на путь истины не добрим кінчить хто — не сдобровать кому чого доброго — (вводное слово) чего доброго; пожалуй чоловіче добрий — (в обращении) хозяин; (с дружеским оттенком) приятель; родимый; почтенный; любезный