-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забити. Забите місце (медицина) — закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним запальним процесом; клінічними симптомами є біль, припухлість, синець та порушення функції. || заби́то, безос. присудк. сл. || у знач. ім. заби́тий, -того, ч.; заби́та, -тої, ж. Той (та), кого убили. 2) прикм. Доведений до отупіння гнобленням, жорстоким ставленням; затурканий.
техн. вбитый, заделанный (забитый), забитый, заколоченный, засорённый
у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), заморочений, отупілий, сліпий, затурканий; загнаний, заляканий (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким / чим-н.)
1) hammered in, driven in (див. забивати) 2) (на смерть) killed, murdered 3) шлях забитий вагонами — the way is blocked with railway carriages забитий фільтр — clogged filter, plugged filter 4) прикм., (затурканий) downtrodden, oppressed
1) забитый; вбитый, вколоченный, заколоченный 2) забитый; заделанный 3) закованный 4) ушибленный; зашибленный 5) убитый; забитый 6) забитый 7) забитый 8) засорённый 9) (угнетённый) прил. забитый 10) (род. -ого) сущ. убитый