-ую, -уєш, недоконаний вид, зарахува́ти, -у́ю, -у́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання і т. ін. || Відносити, вважати належним до певної категорії. 2) Приймати в рахунок чого-небудь.
матем. засчитывать, зачислять
= зарахувати 1) (включити до складу кого / чого-н.; приймати на роботу / навчання), приймати, прийняти, приписувати, приписати, записувати, записати, у[в]писувати, у[в]писати; оформляти, оформити (з додержанням належних формальностей) — Пор. приймати 2) (уважати належним до якогось розряду, групи, категорії), пов'язувати, пов'язати (з ким-чим)
= зарахувати 1) (включати до складу) to enlist, to enrol(l) зараховувати до університету — to enrol(l) at the university зараховувати у штат — to take (to put) on the staff 2) (на рахунок) to pass, to place зараховувати борг — to set off a debt зараховувати в рахунок — to include (to enter) in the account 3) (ставити залік) to pass, to accept
(час) include, set-off
см. зарахувати