-ую, -уєш, недоконаний вид, збуди́ти, збуджу́, збу́диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) тільки доконаний вид Перервати чий-небудь сон, змусити прокинутися кого-небудь. || збу́джено, безособова дієслівна форма 2) тільки доконаний вид, переносне значення Вивести зі стану спокою, застою що-небудь; порушити щось. 3) Викликати, розбурхувати що-небудь (почуття, сили, думки і т. ін.). 4) Викликати стан нервового піднесення, підвищеної активності, неспокою; хвилювати кого-, що-небудь. 5) тільки доконаний вид, з прийм. до. 6) фізіол. Викликати подразнення живої клітини чи тканини будь-якого організму.
техн.; физ. возбуждать
1) = збудити (викликати стан нервового піднесення, напруження), хвилювати, подразнювати, подразнити, гарячити, розпалювати, розпалити, розгарячати, розгарячувати, розгарячити, розігрівати, розігріти, розбурхувати, розбурхати, заряджати, зарядити, електризувати, наелектризовувати, наелектризувати, п'янити, сп'яняти, сп'янити, хмелити, підігрівати, підігріти, розжеврювати, розжеврити, розжарювати, розжарити — Пор. дратувати, хвилювати 2) див. викликати
= збудити 1) to excite; фіз. тж. to actuate; (про почуття) to rouse, to arouse, to provoke, to stimulate, to inflame збуджувати апетит — to stimulate the appetite збуджувати коливання — to excite oscillations збуджувати пристрасть — to inspire with passion 2) ( тк. док. перервати сон) to wake, to awaken
excite, (ненависть, цікавість тощо) stir up
= збуди́ти 1) возбуждать, возбудить; (способствовать появлению чего-нибудь) вызывать, вызвать, пробуждать, пробудить, будить, разбудить, (в некоторых выражениях) подстрекать, подстрекнуть; (придавать силы) одушевлять, одушевить; (приводить в состояние нервного подъёма) волновать, взволновать, горячить, разгорячить; (о нервах) взвинчивать, взвинтить 2) (только соверш.: заставить проснуться) разбудить; (реже и перен.) пробудить