Леда́чий

-а, -е. 1) Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 значенні). || у значенні іменника леда́чий, -чого, чоловічий рід; леда́ча, -чої, жіночий рід Те саме, що ледар і ледарка. 2) Сповнений лінощів. 3) переносне значення Який рухається, тече дуже повільно, мляво. || Який відбувається мляво, повільно, зрідка. 4) переносне значення, зневажл. Про когось поганого або щось погане, ні до чого не придатне. || у значенні іменника леда́че, -чого, середній рід Щось погане.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ледачий

I (який не хоче працювати), лінивий, ледащий; ледаченький, ледачкуватий, ледаркуватий, лінькуватий, лінивенький (не дуже працьовитий); зледач[щ]ілий (який став ледачим) II див. безпутний, ледар, лінивий

Словник синонімів

Леда́чий

lazy, indolent, idle, slothful; (млявий, повільний) sluggish

Українсько-англійський словник

Леда́чий

1) ленивый 2) (нехороший) плохой; (сильнее) негодный; (легкомысленный, морально неустойчивый) беспутный, непутёвый

Українсько-російський словник