-у́ю, -у́єш, доконаний вид, ліквідо́вувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Припиняти діяльність (закладу, підприємства, установи тощо). || Доводити що-небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким-, чим-небудь і т. ін. 2) Припиняти існування, знищувати що-небудь; позбуватися, усувати. || Фізично знищувати кого-небудь; убивати.
техн. ликвидировать, устранять
I (припиняти діяльність якої-н. організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), знищувати, знищити, скасовувати, скасувати; розпускати, розпустити (про організацію, установу тощо) II ▶ див. нищити, позбутися, усувати
1) (підприємство) to liquidate, to wind up, to close down, to close out, to dissolve ліквідувати підприємство — to go out of business, to wind up a business ліквідувати фірму — to dissolve a firm, to sell out 2) (заборонити, закрити) to suppress; (сплатити борг) to settle; (знищувати) to abolish; (поступово усунути) to eliminate; (анулювати) to dissolve ліквідувати базу — to remove a base, to close down a base ліквідувати борги — to retire debts ліквідувати бюджетний дефіцит — to put the budget in the black, to balance the budget ліквідувати військові бази — to dismantle military bases ліквідувати відсталість — to overcome the backwardness ліквідувати заборгованість амер. — to lift ліквідувати контракт — to sell out ліквідувати опіку ек. — to terminate a trust ліквідувати посади — to eliminate posts ліквідувати пошкодження — to clear fault ліквідувати цінні папери — to close out ліквідувати розрив між словом і дією — to bridge the gap between word and deed ліквідувати ядерну зброю — to destroy nuclear weapons (armaments)
close up, eliminate, (заборгованість) lift
ликвидировать