Мимові́льний

-а, -е. 1) Який трапляється або виявляється ненароком, випадково. 2) Не залежний від чиєїсь волі, свідомості. 3) Пов'язаний з обставинами, вимушений обставинами. 4) Який випадково, ненароком стає кимсь (перев. свідком).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Мимовільний

1) (який трапляється / виявляється випадково), невільний Пор. машинальний, несвідомий 2) див. вимушений

Словник синонімів

Мимові́льний

involuntary мимовільний рух — involuntary movement; reflex

Українсько-англійський словник

Мимовільний

happenstance, inadvertent, involuntary, spontaneous, unwilfulled, unwitting

Українсько-англійський юридичний словник

Мимові́льний

невольный; (более книжно) непроизвольный, самопроизвольный

Українсько-російський словник