Набива́ти

-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, доконаний вид 1) перехідне дієслово Наповнювати чимось, щільно втискуючи, вкладаючи всередину. 2) перехідне дієслово Ударами, тертям об що-небудь і т. ін. робити якесь болісне пошкодження. 3) перехідне дієслово Ударами надівати, насаджувати на що-небудь. || Насаджуючи обручі і т. ін., робити або лагодити що-небудь. 4) перехідне дієслово Те саме, що заряджати. 5) перехідне дієслово Забивати, вганяти що-небудь у великій кількості. 6) перехідне дієслово Прибивати що-небудь до чогось. 7) тільки доконаний вид, перехідне дієслово Ударами, побоями завдати болю. || перев. зі сл. морда, пика, фізіономія і т. ін. Б'ючи по чому-небудь, спричинити біль. 8) неперех., рідко. Проникати куди-небудь (про дощ, пил і т. ін.). || безос. 9) перехідне дієслово Убивати, знищувати велику кількість (людей, звірів, птахів і т. ін.). 10) перехідне дієслово Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь. Набити скла. Набити каменю. 11) перехідне дієслово, текст. Вибивати на тканині певним способом якийсь узор.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Набива́ти

техн.; физ. заряжать, набивать, нагонять, наколачивать

Новий українсько-російський політехнічний словник

Набивати

див. набити

Словник синонімів

Набива́ти

= набити 1) (обручі) to knock on, to put on; (цвяхами) to nail набивати підбори — to heel набивати дрань — to fur набивати клеймо — to stamp набивати обруч — to hoop 2) (наповнювати) to fill (with), to pack (with), to stuff (with) набивати люльку — to fill a pipe набивати подушку пухом — to stuff a cushion with down набивати ватою — to wad набивати ущерть — to jam 3) тк. док. набити боки — to thrash набити пику (морду) комусь — to lick smb., to whack smb. in the face 4) набивати руку на чомусь — to become a skilled (practised) hand at smth., to become a dab hand набивати оскому — to set the teeth on edge набивати собі кишені — to feather one's nest набивати ціну — to raise the price, to outbid, to overbid, to bid up

Українсько-англійський словник

Набива́ти

= наби́ти 1) набивать, набить; (надевать ударами) наколачивать, наколотить; (об оружии) заряжать, зарядить; (кого или голову знаниями) пичкать, напичкать 2) (только соверш. - кого) побить, поколотить; (в драке, сражении) пощёлкать, отхлопать, отщёлкать, нащёлкать, расщёлкать 3) (только соверш. - чего) набить, наколотить

Українсько-російський словник