див. набігати.
техн. набегать
I = набігати (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-н.), надбігти, надбігати, накотити(ся), накочувати(ся) — Пор. нахлинути II ▶ див. збиратися, набиратися, наближатися, навертатися, налетіти, напасти, насуватися, натекти, наткнутися, сповнюватися
= набігати
см. набігати 1) набежать; (о вражеском нападении) сделать набег; (о воде) натечь; (о слезах) навернуться 2) (неожиданно обнаружить, встретить) наскочить, натолкнуться; захватить 3) (случайно оказываться, приходить) навернуться 4) (о болячках) вскочить