I = нападати 1) (на кого-що — учинити збройний напад); нагрянути (перев. без додатка), налетіти, налітати, наскочити, наскакувати, у[в]дарити, у[в]даряти (перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка — раптово і стрімко); обрушитися, обрушуватися, навалитися, навалюватися (навально й несподівано); обсісти, обсідати (кого-що — зусібіч); набігти, набігати (перев. недок. — учинити набіг) — Пор. накинутися 2) (про комах, черв'яків тощо — накинутися на кого / що-н. у великій кількості), насісти, насідати, напосісти, напосідати, напосістися, напосідатися II ▶ див. накинутися, натрапити
см. напасать I
= нападати
I напа́сти см. напасати II напа́сти напасти III напа́сти 1) (на кого, на что) напасть; (стремительно атаковать; перен. - накидаться с упрёками) обрушиться 2) (кого, на кого) одолеть (кого); (охватывать) найти (на кого) IV см. нападати