-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, накла́сти, -аду́, -аде́ш, доконаний вид 1) перехідне дієслово Покривати зверху чим-небудь; класти що-небудь зверху. || розмовне слово Те саме, що надівати. || Прикладати що-небудь до чогось під час порівняння, вимірювання і т. ін. || Ставити, установлювати для роботи, дії. || Кладучи зверху, прикладаючи, прикріпляти до чого-небудь. Накладати резолюцію — надписувати на чому-небудь свій висновок. Накладати шви — зшивати краї рани. 2) перехідне дієслово Наносити на яку-небудь поверхню тонкий шар чого-небудь (про фарбу, лак, клей і т. ін.). 3) перехідне дієслово, переносне значення Робити певний вплив, залишати слід і т. ін. 4) перехідне дієслово Зобов'язувати що-небудь робити, піддавати чому-небудь, приписувати додержання чогось. Накладати обов'язки. 5) перехідне дієслово Класти щось у якій-небудь кількості. || Кладучи, наповняти, навантажувати щось чим-небудь. 6) тільки недоконаний вид, неперех., розмовне слово Мати стосунки з кимось; діяти заодно, у згоді з ким-небудь. 7) перех. і неперех., без додатка, розмовне слово Бити кого-небудь у щось, по чому-небудь. || Убивати в якій-небудь кількості. 8) перехідне дієслово Розпалювати, розводити багаття, вогнище; розкладати. Накласти на себе руки — кінчати життя самогубством, заподіювати собі смерть.
матем.; техн. налагать
див. накласти
= наложити, накласти to lay, to put, to lay on; to impose накладати арешт (на майно) — to attach накладати відбиток — to leave a mark on smb./smth., to have an effect on smb./smth. накладати ембарго — to lay an embargo on, to place an embargo on накладати заборону — to put/impose a ban (on); to put a veto (upon); to veto накладати лігатуру мед. — to ligate накладати масло в діжечку — to pack butter in a tub, to tub butter накладати обмеження (на) — to apply restriction, to impose/place a limit(ation) (on) накладати поверх чогось — to superpose (upon) накладати пов'язку — to apply a bandage накладати покарання — to impose (to set) a punishment (upon); to inflict a penalty (upon) накладати резолюцію — to append one's decision, to append instructions (on) накладати срібло — to coat with silver, to plate накладати табу — to taboo накладати шар фарби — to lay (on) a coat of paint накладати шов на рану — to suture a wound накладати штраф — to impose a penalty (fine) накласти на себе руки — to commit suicide накласти головою — to pay for smth. with one's life, to perish
(покарання тощо) give, (заборону, покарання тощо) impose, inflict, (заборону тощо) place
= накласти 1) накладывать, наложить (в некоторых выражениях официального языка и при абстрактных сущ.) налагать, накласть; (много и в беспорядке) громоздить, взгромоздить, нагромоздить; (вилами диал.) навивать, навить; (о головном уборе, очках) надевать, надеть; (о костре) раскладывать, разложить 2) (наполнять) накладывать, наложить, накласть 3) (с непереходным значением - только несоверш.) действовать [заодно], иметь сношения 4) (колотить) накладывать, наложить; (соверш.) всыпать