I напа́дати -ає, доконаний вид Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. II напада́ти -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, напа́сти, -аду́, -аде́ш, доконаний вид 1) Накидатися на кого-, що-небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін. || Накидатися у великій кількості на кого-, що-небудь (про комах, черв'яків і т. ін.). || З'являтися у великій кількості. 2) Докоряючи, обвинувачувати кого-небудь у чомусь, сильно лаяти. 3) Випадково натрапляти на кого-, що-небудь; несподівано знаходити, виявляти когось, щось. || Раптово захоплювати, заставати кого-небудь. Напасти на слід. 4) Раптово оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрій, стан і т. ін.).
див. напасти
I напа́дати to fall (in quantities) II = напасти напада́ти
attack
I напа́дати нападать, напасть II напада́ти = напасти 1) (на кого, на что) нападать, напасть; (стремительно атаковать; перен. - накидаться с упрёками) обрушиваться, обрушиться 2) (кого, на кого) одолевать, одолеть (кого); (охватывать) находить, найти (на кого)