-у, чоловічий рід 1) Населення держави, жителі країни. 2) Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я). 3) тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. || Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (у поведінці або зовнішньому вигляді).
= нарід 1) (мешканці держави, громадяни країни), люди мн., електорат (усі ті, хто має право голосувати на виборах), людність, люд — Пор. людність 2) (нація, народність), люд, плем'я 3) (основна трудова частина громадян країни — на противагу соціяльним верхам), низи мн., люд, люди мн., заст.; маси мн., демос — Пор. простолюд 4) див. люди
1) народ, -у 2) (ед.: люди) народ, люди, -дей; мир, -у на весь народ — (громогласно) на весь мир на народе — (при людях) при людях, прилюдно
ч people; nation голос народу — general (public) opinion; popular cry людина з народу — a man of the people
common, commonableage, nation, people, public
-у народ; (об этнической группе) язык