-е́й, множина (одн. люди́на, -и, жіночий рід). 1) Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. || Ці істоти у протиставленні іншим істотам. || звичайно з означ. Особи, що належать до певної суспільної групи, середовища. || з означ. Особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками. || звичайно з числ. або означ. Певна або велика кількість осіб. 2) Сторонні, інші особи у протиставленні суб'єктові. || Особи, що оточують певного суб'єкта. || Особи, знайомі певному суб'єктові. || Особи, що мають справу з певним суб'єктом. || Особи, з якими певний суб'єкт зв'язаний якими-небудь обов'язками (господарі, наймачі тощо). || Уживається у значенні узагальнення, узагальненого звертання (часто з означенням добрі). 3) Особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва; працівники. || Особовий склад війська, жива сила (на противагу техніці). 4) з означ., іст. Різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві. || Особи, які перебували в особистій залежності від пана; кріпаки. || застаріле Чоловіки у протиставленні жінкам.
I (мн. з означ. — особи, об'єднані певними, характерними / спільними ознаками), нарід, народ, люд, мир, публіка, народець, людці мн., миряни II ▶ див. народ, штат
люди, -дей в людях — на людях, при людях; (публично) прилюдно
мн. people; men люди доброї волі — people of good will молоді люди — young people, young men поважні люди — persons of rank, people of consequence
men
-дей люди; народ з нього будуть люди — с него будут люди, из него выйдет толк