-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, одягти́ і одягну́ти, одягну́, одя́гнеш; мин. ч. одя́г, -ла́, -ло́ і одягну́в, -ну́ла, -ну́ло; доконаний вид, перехідне дієслово 1) у що і без додатка. Покривати одягом кого-небудь. || у що, переносне значення Надавати чому-небудь певної форми, втілювати в якісь образи і т. ін. || Добирати для кого-небудь відповідний до певної нагоди одяг; відповідно наряджати кого-небудь. || Покривати себе чим-небудь з одягу. 2) Приладнувати, закріплювати щось на кому-, чому-небудь, начіплювати щось на кого-, що-небудь. 3) розмовне слово Забезпечувати одягом кого-небудь. 4) чим, у що, переносне значення Покривати поверхню чого-небудь. || Покривати поверхню чогось яким-небудь матеріалом.
I = одягти, одягнути 1) (кого у що — покривати одягом кого-н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого-н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати, вичепурити (надто гарно, пишно, чепурно); приодягати, приодягти, приодягнути (пристойно); прибирати, прибрати (гарно й охайно; небіжчика, готуючи до похорону) — Пор. надягати 2) (забезпечувати одягом кого-н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати II ▶ див. надівати, надягати, одягатися, укривати
= одягнути, одягти to dress, to clothe; to put on, to enrobe
= одягну́ти, одягти́ одевать, одеть; (снабжать одеждой или наряжать в хорошую одежду) приодевать, приодеть; (церк.) облачать, облачить; (перен.) облекать, облечь