-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, перемогти́, -о́жу́, -о́жеш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) також без додатка. Вигравати бій або війну; завдавати супротивникові поразки. || Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. 2) переносне значення Виходити переможцем із труднощів, складної ситуації, боротьби зі стихією і т. ін., долати які-небудь перепони, перешкоди. || Виявляючись важливішим, сильнішим за кого-, що-небудь, брати верх над кимсь, чимсь. || У суперечці примушувати супротивника погодитись із своєю думкою, своїми доказами і т. ін. || Пересилювати якісь відчування, почуття, емоції і т. ін. Перемагати себе. Перемогти хворобу.
див. перемогти
= перемогти (ворога, труднощі) to conquer, to overpower, to gain (to win) a victory (over); (завдавати поразки) to defeat; (труднощі) to overcome, to master, to get the better (of); to carry the day, to surmount, to get over, to vanquish; (себе, якесь почуття) to control, to restrain, to govern, to repress, to force oneself; (y змаганні) to win, to come out on top перемагати на виборах — to win an election перемагати труднощі — to conquer (to master) difficulties; to overcome (to get over) difficulties перемагати перевагою тактики — to outgeneral, to outmanoeuvre перемагати кількістю голосів — to outvote
reduce
= перемогти́ 1) побеждать, победить, одерживать победу, одержать победу, одерживать верх, одержать верх; (ломая сопротивление) одолевать, одолеть, осиливать, осилить, (сильнее) преодолевать, преодолеть; (получать перевес) пересиливать, пересилить, (только соверш.) возобладать; (добиваться полного успеха) торжествовать, восторжествовать 2) (о недомогании, боли) перемогать, перемочь, превозмогать, превозмочь; (о трудностях, страхе) преодолевать, преодолеть, пересиливать, пересилить