див. перемагати.
1) = перемагати (кого-що — у боротьбі, змаганні тощо), побороти, поборювати, збороти, зборювати, перебороти, переборювати, подолати, здолати, повергнути, повергти, повергати, попрати, попирати; пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати, подужувати здужати (перев. міряючись силами); звоювати, звойовувати (у битві); зламати, зломити (позбавити супротивника можливости дати відсіч); розбити, розбивати, побити, розгромити, розгромлювати, погромити, розтрощити, розтрощувати, потрощити, розмолотити (ущент); добити (кого-що — остаточно); виграти, вигравати (що — вийти переможцем у боротьбі, грі тощо) — Пор. перебороти, справитися 2) див. перебороти
см. перемагати