-біжу́, -біжи́ш, доконаний вид 1) Почати бігти в якому-небудь напрямку. || розмовне слово Швидко, спішно піти, сходити куди-небудь з якоюсь метою. || Почати тікати, відступати. 2) переносне значення Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямку. || Почати швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.). || Почати швидко проходити, мигтіти перед очима під час руху, їзди. || Простягтися в далечінь довгою смугою, довгим рядом. || З'явившись, почати швидко розходитися, поширюватись у якому-небудь напрямку. 3) Швидко змінити напрям руху, перебігти з одного предмета на інший (про очі, погляд). 4) переносне значення Потекти, политися. 5) переносне значення, розмовне слово Зашумувавши під час кипіння, почати виливатися через вінця посуду. 6) за кого і без додатка, розмовне слово Узяти шлюб (про жінку); вийти заміж.
1) (почати бігти у якомусь напрямку), кинутися, метнутися, майнути, помчати, полетіти, полинути, поринути, погнати, дременути, чкурнути, дунути, мот(о)нутися, у[в]джигнути, почесати, у[в]лупити, у[в]різати, гайнути, гасонути, припустити, шуснути, шмиг(о)нути, мах(о)нути, почухрати, газонути, дра[я]пнути, дра[я]понути; хлинути (масово, навально) — Пор. бігти 2) див. утекти
1) to run away (off) 2) (почати бігти) to break into a run, to start running
побежать; (быстро пойти и возвратиться) сбегать; (помчаться) понестись; (о жидкостях) потечь, политься