Не здатний на погані, нечесні або аморальні вчинки, чесний, добропорядний, путящий, доброчесний, респектабельний.
-а, -е. 1) Не здатний на погані, нечесні або аморальні вчинки; чесний. 2) розмовне слово Досить добрий; непоганий, неабиякий. || Який цілком відповідає своїй назві; такий, як треба, як повинен бути; справжній. 3) розмовне слово Досить великий за кількістю, розміром, значний силою вияву і т. ін.; чималий. Порядний кусень м'яса. || Якому значною мірою властива певна ознака, риса характеру (звичайно негативна). 4) іст. Який належав до буржуазно-дворянських, привілейованих верств суспільства; благородний (у 4 значенні). Порядна грамота ; Порядний запис, іст. — у Росії 16-17 ст. – назви документів, що посвідчували укладення різних договорів.
I 1) (не здатний на погані, нечесні / аморальні вчинки), добропорядний, доброчесний, пристойний — Пор. шляхетний 2) розм. (досить добрий, хороший, гарний), непоганий, неабиякий, нічогенький, незгірший 3) розм. (досить великий за кількістю, розміром; значний силою вияву тощо), чималий, величенький, добрячий, нічогенький II ▶ див. совісний, чесний
honest, respectable, decorous; (про людину) decent
I порядний запис, порядна грамота ист. — порядная запись, порядная грамота II порядочный; (довольно хороший; соответствующий правилам приличия) приличный, пристойный, добропорядочный; (значительный по количеству, большой) изрядный