Пості́йний

-а, -е. 1) Який триває увесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. || Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого-, що-небудь; обов'язковий, неодмінний. || Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо. || Який не проходить, не покидає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.). 2) Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний. || Завжди той самий; звичайний, звичний. || Який протягом тривалого часу не змінює місця роботи або проживання, посади, заняття тощо. Постійний капітал (економіка) — частина капіталу, що існує у формі вартості засобів виробництва (будинки, споруди, машини, паливо, сировина і т. ін.) і в процесі виробництва не змінює своєї величини. Постійний струм (ел.) — електричний струм, величина і напрям якого не змінюються з часом. 3) Признач. для тривалого користування, розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий. || Який діє, працює стабільно, завжди. || тех. Який не підлягає заміні, якого не можна зняти й замінити іншим. 4) перев. у чому. Який завжди зберігає вірність чому-небудь (певним поглядам, думкам, уподобанням тощо). Постійний пацієнт. Постійний замовник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Пості́йний

матем.; техн.; физ. неизменный (постоянный), постоянный (не изменяющийся)

Новий українсько-російський політехнічний словник

Постійний

I 1) (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), сталий, безперервний, безупинний, нев[у]пинний, неспинний, безперестанний, безнастанний, ненастанний, повсякчасний, беззмінний, неперервний, невідступний, незмінний, неминучий, повсякденний, щохвилинний, повсякчасний, перманентний, хронічний; вічний, безкі[о]нечний, нескінченний, споконвічний (який наче не має початку й кінця); безперебійний, неухильний (який відбувається без затримок, відхилень тощо); обов'язковий, неодмінний, звичний (який завжди супроводжує когось / щось) 2) (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), сталий, незмінний, тривкий, стабільний, константний; капітальний, твердий, непохитний, непорушний, незла[о]мний (який твердо встановився); звичайний, звичний (завжди той самий); наскрізний (який зберігається від початку до кінця чогось); невідлучний, нерозлучний (який завжди буває при комусь / чомусь) 3) (призначений для тривалого користування; який завжди є атрибутом кого / чого-н.; розрахований надовго), незмінний, неодмінний, стабільний, стаціонарний 4) (який діє, працює впродовж тривалого часу, незмінно залишається ким-н.), незмінний II див. вірний, систематичний

Словник синонімів

Пості́йний

1) (незмінний, сталий) constant, invariable 2) (не тимчасовий) permanent постійний комітет парл. — standing committee постійний мешканець — resident місце постійного перебування — permanent residence, permanent address 3) (звичайний) regular постійний відвідувач — regular visitor постійний клієнт — patron 4) (стабільний) persistent, steady, stable; (фіксований) fixed постійний дохід — fixed income 5) (безперервний, що постійно діє) continuous, continual, standing, constant; perpetual; abiding 6) постійний струм ел. — direct current, DC, continuous current постійний магніт фіз. — permanent magnet

Українсько-англійський словник

Постійний

permanent, perpetual, persistent, constant, fixed, habitual, irremovable, (про представника) resident, standing

Українсько-англійський юридичний словник

Пості́йний

постоянный; (не меняющийся) неизменный; (всегда бывающий) всегдашний, завсегдашний, присяжный (только о человеке)

Українсько-російський словник