-а́ється, недоконаний вид, поча́тися, -чне́ться, доконаний вид 1) Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. || Розпочинати новий етап засвоєння чого-небудь. || Наставати, надходити (про певні природні явища). || Зав'язуватися (про початок якоїсь битви, бійки, сварки, суперечки і т. ін.). || між ким. Виявлятися (про перші ознаки почуття, що зароджується). 2) з інфін., застаріле Виявляти перші ознаки якоїсь дії або стану. 3) також за чим. Простягатися, брати свій початок від чого-небудь (про те, що має довжину, ширину, висоту). || Вести лік від якоїсь часової межі. 4) чим, із чого. Бути першою ознакою зародження, настання чого-небудь. || Те саме, що походити. 5) Діятися, чинитися. 6) тільки доконаний вид Увійти у звичай.
I = початися (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), розпочинатися, розпочатися, відкриватися, відкритися, заводитися, завестися, зніматися, здійматися, знятися, здійнятися, у[в]чинятися, у[в]чинитися; приходити, прийти, надходити, надійти (про явища природи / суспільні); у[в]ставати, у[в]стати (про ранок, день); зав'язуватися, зав'язатися, заходити, зайти (перев. про взаємні дії, розмови тощо); підніматися, підійматися, під(ій)нятися, підноситися, піднестися (перев. у відповідь на щось) II ▶ див. походити
to begin, to start, to commence; to set in кампанія почалася — the campaign (the drive) has begun (opened), the campaign is launched
(про термін чинності) fall due, commence
= поча́тися начинаться, начаться; (только соверш. - об усиленном действии) пойти; (о знакомстве, разговоре) завязываться, завязаться; (появляться, возникать) подниматься, подыматься, подняться