Просто́рий

-а, -е. 1) Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь, не тісний; місткий. || Який охоплює велику площу, розташований на великій площі. || Широкий (про вулицю, шлях і т. ін.). || Який не має видимих меж, тягнеться з краю в край; безмежний. || Який нещільно облягає (про одяг). 2) переносне значення Нічим не обмежений; вільний. || Здатний виявляти сильні почуття, співчувати багатьом і т. ін.; широкий. || рідко. Дуже об'ємний, широкий (про тему, галузь діяльності і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Просто́рий

техн. вместительный (просторный - ещё)

Новий українсько-російський політехнічний словник

Просторий

1) (який тягнеться із краю у край), широкий, розлогий, розложистий, розгонистий, розкидистий, привільний, вільний Пор. безмежний 2) (який займає велику площу, розташований на великій площі), широкий, розкидистий, розлогий, розложистий, привільний 3) (про одяг, взуття — який нещільно облягає), широкий, вільний 4) див. об'ємний

Словник синонімів

Просто́рий

spacious, ample; (місткий) capacious, commodious, roomy

Українсько-англійський словник

Просто́рий

просторный; обширный, пространный; широкий; (ёмкий) вместительный, поместительный

Українсько-російський словник