-у́ю, -у́єш, недоконаний вид 1) Пересуватися у просторі, крокуючи; іти, простувати. || Переміщатися в певному напрямку. || Рухатися до кого-, чого-небудь прямо, скорочуючи шлях. || Просуватися слідом за ким-небудь. || Іти, бігти, їхати, орієнтуючись на що-небудь. || переносне значення Прагнучи досягти чого-небудь, наблизитися до чогось, робити певні зусилля, кроки в цьому напрямі. || переносне значення Поширюватись у певному напрямку, наближатися кудись. || переносне значення Спрямовуватися, звертатися до кого-, чого-небудь (про думки). 2) Пролягати, простягатись у певному напрямку.
следовать (отправляться, двигаться куда-л - ещё), стремиться
I (іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо), простувати, посуватися, верстати, проходити, правити (також зі сл. "шлях", "дорогу", "путь") II ▶ див. іти, тягтися
to bend one's steps (to), to walk in certain direction
шагать, шествовать; (непосредственно за кем-нибудь, за чем-нибудь) следовать; (идти, двигаться) направляться, держать путь; (быстро) устремляться, стремиться