і тягну́тися, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. тя́гся, -ла́ся, -ло́ся і тягну́вся, -ну́лася, -ну́лося; недоконаний вид 1) також чим. Випростуючись, витягаючись або пориваючись, рухатися в напрямку до кого-, чого-небудь, намагатися наблизитись. || рідко, розмовне слово Стояти виструнчившись, навитяжку. 2) Мати здатність розтягатися, збільшуватися в довжину, в ширину. || перев. у сполученні зі сл. вгору. Ставати вищим у процесі росту, рости. 3) Прилипаючи, в'язнучи від дотику, переміщатися слідом за чимось. 4) Рухатися, поширюватися легкими, тонкими струменями. 5) Будучи прикріпленим, прив'язаним і т. ін. до кого-, чого-небудь, переміщатися за ним. || Залишатися після чийогось руху (про слід). 6) Іти, їхати услід за ким-, чим-небудь. || Повільно рухатися низкою, один за одним. || Взагалі повільно рухатися (іти, їхати). 7) Продовжуватися, тривати (перев. довго). || Минати, проходити (одноманітно, поволі – про час, життя). 8) Займати великий простір у довжину; пролягати. || Бути розташованим, пролягати довгою низкою на якійсь відстані один від одного. || Бути розміщеним у якому-небудь напрямку (про предмети, що їх можна протягнути на певну відстань – вірьовку, дріт і т. ін.). || Простягатися, простелятися (про тіні). 9) переносне значення Прагнути до чого-небудь, намагатися здобути щось. || Відчувати потяг до кого-, чого-небудь. || Прагнути зрівнятися в чомусь з ким-небудь, не відстати в чомусь від когось. 10) Докладати багато зусиль, тяжко працювати, з труднощами знаходити кошти для чого-небудь (для свого існування, придбання чого-небудь і т. ін.). 11) Звучати протяжно і довго. 12) розмовне слово Бути наявним. 13) Пас. до тягти, тягнути.
тянуться
I 1) (про руки, ноги тощо — випростуючись, витягуючись, рухатися в якомусь напрямі), тягнутися, простягатися, простягтися, простягнутися, протягатися, протягуватися, протягтися, протягнутися 2) (мати властивість ставати довшим, ширшим, більшим), тягнутися, розтягатися, розтягуватися, розтягтися, розтягнутися 3) (розташовуватися в одну лінію на значному просторі), тягнутися, простягатися, простягтися, простягнутися, протягатися, протягуватися, протягтися, протягнутися, розтягатися, розтягуватися, розтягтися, розтягнутися; вести, пролягати, пролягти, простила[я]тися, прослатися, простелитися, і[й]ти, проходити, пройти, лягати, прямувати, вибігати, вибігти, збігати (про дорогу, стежку, канаву тощо); відбігати, відбігти (убік від чого-н.) II ▶ див. брести, їхати, минати, рости, тривати, хотіти
= тягнутися 1) (простягатися) to stretch out, to extend, to range, to go along, to sweep 2) (тривати) to last, to hold out, to hang heavy, to linger, to drag on; (про час) to crawl, to wear (on) 3) (розтягатися) to lengthen, to stretch 4) (прагнути) to reach (for), to strive (after)
I тянуться; тащиться; волочиться; волочься; влечься; влачиться II (растягиваться) тянуться III тянуться, влечься IV (простираться) тянуться; (только во временном значении) длиться, продолжаться V (перен.: домогаться чего-нибудь) тянуться тягтися за товаришами — (стремиться сравняться с кем) тянуться за товарищами VI (быть в наличии, оставаться при экономном расходовании) тянуться VII страд. з. тянуться; тащиться, утаскиваться; увлекаться; волочиться