-я́юся, -я́єшся і рідко підко́рюватися, -ююся, -юєшся, недоконаний вид, підкори́тися, -корю́ся, -ко́ришся, доконаний вид 1) Виявляти покору, коритися волі завойовника, володаря. || Діяти за чиїм-небудь наказом, розпорядженням або згідно з чиїмсь керуванням. || Перебувати під впливом кого-небудь або під дією чогось; визнавати чию-небудь волю або якусь силу і т. ін. || Бути враженим, захопленим чим-небудь або діяти згідно з чим-небудь усталеним. 2) тільки недоконаний вид Пас. до підкоряти.
подчиняться
= підкоритися (кому — бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-н. наказів), коритися, покорятися, покоритися, скорятися, скоритися, піддаватися, піддатися, слухати(ся) (кого), гнутися (перед ким), схилятися, схилитися (перед ким), похилятися, похилитися (перед ким), підхилятися, підхилитися, змирятися, змиритися (з ким)
= підкоритися to submit (to), to surrender (to), to bend (to); to obey; (обставинам тж.) to resign oneself (to) підкорятися диктату — to take to dictation, to yield to dictation підкорятися закону — to obey the law підкорятися команді — to obey підкорятися наказу — to take (down) dictation підкорятися правилам — to conform to the rules підкорятися рішенню — to comply with decision підкорятися умовам ек. — to submit to terms
(законам, правилам, нормам тощо) abide, conform, (рішенню тощо) bow to, obey, render obedience
I подчиняться, подчиниться; (примиряться, отказываться от сопротивления) покоряться, покориться II страд. з., несоверш. подчиняться; покоряться; порабощаться