рву́ся, рве́шся, недоконаний вид 1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.). 2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись звільнитися від кого-, чого-небудь, вирватися звідкілясь. || Кидатися з боку на бік, метатися. 3) Відокремлюватися, відділятися від стебла, кореня; обламуватися; зриватися. 4) Розлітатися, розриватися на частини, осколки. || Знищуватися, руйнуватися, діставати пошкодження від вибуху; вибухати. 5) переносне значення Припинятися, розриватися, переставати існувати (про стосунки, зв'язки і т. ін.). 6) Прагнути до чого-небудь, кудись. || Бути сповненим пристрасного бажання чого-небудь, прагнення до чогось (про душу, серце). || Рости, здійматися, підноситися стрімко, високо. 7) Поривчасто віяти (про вітер), нестримно котитися (про хвилі). 8) Працюючи на повну силу, потужність, знемагати, надриватися. 9) Пас. до рвати.
1) (розриватися) to tear, to wear out; to burst; (про нитку) to break, to snap 2) (про зв'язки) to be broken 3) (вириватися) to strain (to), to be bursting (to) рватися в бій — to rush to battle рватися на волю — to strive to escape, to be dying to be free
I рваться; (перен.) надрываться II (до кого, до чого, куди и в що) рваться, стремиться (к кому, к чему); (пытаться сделать) порываться III рваться, разрываться; взрываться IV страд. з. рваться; срываться; обрываться; вырываться; дёргаться; трепаться; порываться; взрываться