-а́, -е́. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у значенні іменника сліпи́й, -по́го, чоловічий рід; сліпа́, -по́ї, жіночий рід Людина, позбавлена зору. || розмовне слово Те саме, що короткозорий. || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби (про птахів – курей, сову). || від чого. Який погано бачить у даний момент (через сльози, хвилювання, переляк і т. ін.). || переносне значення Неписьменний, неосвічений. || у значенні іменника сліпи́й, -по́го, чоловічий рід; сліпа́, -по́ї, жіночий рід Неписьменна, неосвічена людина. Сліпий дощ — краплистий короткочасний дощ у сонячний день. Сліпа карта — навчальна географічна карта без позначення назв. 2) переносне значення Який не помічає, не розуміє того, що відбувається навколо; нездатний правильно оцінити, осягнути що-небудь. || до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавленості в чомусь; байдужий. || Одурений, забитий. 3) переносне значення Який не усвідомлює своїх дій, діє не розмірковуючи. || Який не має розумних підстав (про почуття, переживання і т. ін.). || Який діє, виявляється стихійно, випадково. Сліпа куля — куля, що випадково залетіла куди-небудь, улучила в когось, щось. 4) переносне значення Який не освітлює або погано освітлює. || Непроглядний (про ніч, темряву і т. ін.). 5) переносне значення Крізь який нічого не видно, погано видно (про вікно, скло). || Який зливається в суцільну масу (про хуртовину, завірюху і т. ін.). 6) Який здійснюється без участі зору, якому не передує зорове сприйняття. Сліпий політ ; Сліпа посадка — політ, посадка, здійснювані у темряві, тумані, хмарах без орієнтирів за допомогою самих лише приладів. 7) Який не має виходу, проходу, отворів. Сліпа шахта. Сліпа вулиця. || Який не має вікон. || Замурований (про вікна, двері). Сліпа кишка (анатомія) — початковий відділ товстого кишечника у людини і вищих хребетних тварин. Сліпе боронування (сільське господарств) — боронування, яке провадиться до появи сходів. Сліпий вареник — вареник, краї якого зліплені по всій довжині.
I сліпи́й метеор.; техн. слепой II техн. глухой
I 1) (про людину, тварину, очі — який не бачить через пошкодження зору), незрячий, невидюч[щ]ий; темний (про людину); сліпонароджений (про людину, тварину — який не бачить від народження); підсліпуватий (який майже не бачить) 2) ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), сліпець, сліпак, незрячий, невидюч[щ]ий; сліпота збірн. (сліпі люди); сліпонароджений (який не бачить від народження); підсліпа (той, хто майже не бачить) II ▶ див. байдужий, забитий, некритичний, непроглядний, несвідомий
1) прикм. blind; sightless сліпий завулок — blind alley сліпий зроду — born blind зовсім сліпий — stone-blind майже сліпий — purblind, bat-eyed 2) ч (як ім.) blind man 3) сліпий метод (машинопису) — touch system сліпий політ ав. — blind flying
I прил. слепой; сущ. кривой, кривоглазый II (род. -ого); сущ. слепой, слепец