стаю́ся, стає́шся, недоконаний вид, ста́тися, ста́нуся, ста́нешся, доконаний вид 1) тільки 3 ос. Відбуватися, мати місце, траплятися. || Коїтися, чинитися (перев. про щось недобре, небажане). || з ким, кому. Діятися, творитися (про виникнення незвичного або важкого, ненормального морально-фізичного стану). || безос. || Наставати. || Здійснюватися, збуватися (про наміри, задуми, мрії, слова і т. ін.). Мов нічого [й] не сталося — як звичайно, як і досі. Може статися — цілком імовірно. 2) ким, чим, який, застаріле Ставати (у 21 значенні). Ставатися причиною. 3) безос., застаріле Вистачати.
1) (про непередбачену подію, випадок тощо — відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) — Пор. відбуватися 2) (з ким, кому — про те, що хтось зазнав якоїсь пригоди, упав у якийсь стан, настрій тощо), трапитися, траплятися, скоїтися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися 3) (відбуватися, мати місце), траплятися, трапитися; коїтися, чинитися (про щось недобре, небажане); здійснюватися, здійснитися (про наміри, мрії, слова)
док. див. статися
= ста́тися 1) (употребляется в 3м лице) происходить, произойти, случаться, случиться, совершаться, совершиться; свершаться, свершиться; приключаться, приключиться, статься; иметь место; (явиться следствием чего-либо) последовать; (осуществиться) состояться 2) (в составном сказуемом) становиться, ставать, стать, делаться, сделаться; (о причине) являться, явиться