-аю, -аєш, недоконаний вид 1) чим і без додатка. Створювати стук, шум під час ударів, поштовхів, коливань, розривів і т. ін. || З силою ударяти, бити по чому-небудь. || Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. || Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). || Те саме, що стріляти. || переносне значення, розмовне слово Друкувати на друкарській машинці. || переносне значення, розмовне слово Минати, сповнюватися (про вік). 2) Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров). || безос. 3) жарг. Таємно доносити.
техн. стучать
I 1) (ударяючи по чому-н., утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), бити, стукотати, стукотіти, грюкати, цюкати, тукати, тюкати; постукувати, вистукувати, вистукати, пристукувати, пристукнути (стукати розмірено / час від часу); простукувати, простукати (розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось); торохтіти, калатати, барабанити, тарабанити (часто й гучно стукати); гупати, гупотіти, гепати, бахкати, бабахкати, бахати, бабахати, гахкати, гамселити, трахкати, трахкотіти, тарахкати, тарахкота[і]ти, торохкати, торохкота[і]ти (стукати з великою силою); стугоніти (безперервно з великою силою); лопота[і]ти (видаючи глухі звуки); цокати (чимсь металевим) — Пор. бити, торохтіти 2) (ударяючи у двері, вікно, давати знати про свій прихід, проситися зайти), стукатися, стукота[і]ти, грюкати, гупати; барабанити, тарабанити, турготіти (стукати часто) II ▶ див. битися, друкувати, стріляти, ударити
= стукотіти (у двері) to knock (on, at); (сильно по чомусь) to hammer (at, on)
(на когось) snitch, (на спільників) squeal
= сту́кнути 1) стучать (несоверш); (в дверь, окно) стучаться (несоверш.); стукать, однокр. в. стукнуть; (о коротких отрывистых ударах) тукать, однокр. в. тукнуть; (несоверш. - более энергично) колотить 2) (ударяя, бить) стукать, стукнуть 3) (соверш. - о времени в третьем лице и о годах безл.) стукнуть 4) (соверш. - образно об алкогольных напитках: выпить) стукнуть, хлопнуть