Уме́рти

див. умирати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Умерти

= вмерти, умирати, вмирати (про людину — перестати жити), померти, помирати, сконати, відійти, відходити, переставитися, кінчитися, кінчатися, скінчитися, скапуститися, скапутитися, дійти, доходити, одубіти, одубитися, одубнути, ґиґнути; вимерти, вимирати (згинути до останнього в якійсь місцевості), пропасти (передчасно, від голоду, нещасного випадку тощо); згаснути, згасати, догаснути, догасати, догоріти, догоря[а]ти (поступово, повільно); згоріти, згоря[а]ти (раптово); здохнути, здихати, подохнути, подихати, витягнутися, витягтися, околіти (перев. про тварин, про людей зневажл.)

Словник синонімів

Уме́рти

док. див. умирати

Українсько-англійський словник

Уме́рти

см. умирати

Українсько-російський словник