-аю, -аєш, недоконаний вид 1) Видавати звуки "цвірінь-цвірінь" (про горобців та деяких інших птахів); щебетати. 2) Видавати характерні тріскотливі звуки (про цвіркунів, коників); сюрчати. || Про подібні звуки, утворювані різними предметами, інструментами. 3) переносне значення, розмовне слово Говорити швидко, голосно.
(про горобців та деяких інших птахів), цвірінчати, цвірінькота[і]ти, цвіркати, цвіркота[і]ти, вицвіркувати, цвірчати, цівікати, цівкати, цівкотіти, цвенькати — Пор. співати
= цвірі́нькнути 1) чирикать, чирикнуть, чиликать, чиликнуть 2) (о насекомых) стрекотать, застрекотать; (о кузнечике) трещать, затрещать 3) (говорить) диал. болтать, болтнуть, сболтнуть