-а́, -е́. 1) Який має нерівну, шкарубку поверхню; шершавий, шерехатий. || Який згрубів, потріскався від тривалої роботи, холоду, води і т. ін. (про частини тіла). || Твердий, колючий чи гострий на дотик; який подразнює шкіру при дотику. || Покритий цупким, колючим волоссям, шерстю (про шкіру обличчя, голови і т. ін.). || Цупкий, колючий (про волосся, шерсть і т. ін.). 2) переносне значення Який виявляє різкість, суворість або гостро висловлює свої думки, почуття; грубуватий на словах і в поведінці. || Проникливо гострий (про очі, погляд); колючий. || З якими-небудь хибами, недоліками, недоробками (про мову, стиль і т. ін.). || Позбавлений ніжності, милозвучності (про слова, звуки і т. ін.); грубий, неприємний. || Сповнений шурхоту, шелесту (про звук). 3) Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.
жёсткий (шершавый), шероховатый
1) (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), кострубатий, грубий, грубуватий, шкарубкий, зашкарублий, шерхлий, пришерхлий, пошерхлий, обшерхлий, шершавий, шерехатий, продублений; цупкий (зазв. про тканину, волосся) 2) див. шелесткий
rough, rugged
шершавый; (неровный) шероховатый; (о тканях, волосах и перен.) жёсткий шорсткість, -ості — шершавость; шероховатость; жёсткость