I -а, чоловічий рід У давньогрецькій міфології – бог лісів; пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів; у римській міфології – Фавн. II -а, чоловічий рід 1) Поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || переносне значення, ірон., зневажл. Людина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2) Той, хто мав привілейоване становище в дореволюційному суспільстві, належав до забезпечених верств міського населення, інтелігенції. || Той, хто має владу над іншими; володар, хазяїн. 3) В Україні та деяких інших країнах – ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб чоловічої статі. || У сучасній дійсності – ввічлива форма згадування або звертання. Пан посол. Пан міністр. || ірон. Особа, яка не користується в кого-небудь повагою або викликає презирство своєю поведінкою. || Звичайно зі словом-прикладкою – шаноблива форма звертання до чоловіка в усній народній мові. Пане-брате (застаріле) — формула звертання до чоловіка, вживана в усній народній мові.
I (увічлива форма звертання / називання стосовно до осіб чоловічої статі), добродій; панотець (до старих поважних чоловіків) II ▶ див. володар, поміщик
миф. Пан
пан
ч міф. Pan
ч 1) іст. (поміщик) landowner 2) (особа чоловічої статі) gentleman; (ввічлива форма звертання) Sir; (перед прізвищем) Mr.
-а; миф. Пан
-а 1) господин, барин; (по отношению к поляку) пан; (в обращении) сударь, государь; (мн. ч.: пани, -ів) собир. баре, бары, господа, панство; барство 2) (землевладелец) помещик; (польский) пан 3) перен. пан; барин 4) дипл. господин