веду́, веде́ш; мин. ч. вів, вела́, вело́; недоконаний вид 1) перехідне дієслово Спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти. Вести звіра (мисливство) — гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як ватажок, скеровуючи кого-, що-небудь. || Керувати предметом, що рухається механічно (машиною, автомобілем, судном і т. ін.). 2) перехідне дієслово, переносне значення Спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; керувати. || Завідувати чим-небудь; викладати яку-небудь дисципліну. 3) перехідне дієслово Рухати чим-небудь у певному напрямку. 4) перехідне дієслово Прокладати, проводити що-небудь довге, великої протяжності. 5) неперех. Мати певний напрямок, простягатися куди-небудь. || переносне значення Маючи щось на меті, на увазі, спрямовувати в певний бік (розмову, дію і т. ін.). || переносне значення Спричинятися до чого-небудь. 6) перехідне дієслово Здійснювати, виконувати, робити що-небудь. || Послідовно, систематично займатися чим-небудь. Вести вогонь — стріляти з вогнепальної зброї. Вести рід від кого, з кого — походити від кого-небудь, бути нащадком когось. Вести своєї (своє) — настирливо повертатися в розмові до певної думки.
1) вести; (проводить, делать - ещё) провадити, проводити; (иметь последствием - ещё) призводити 2) физ. (проводить) проводити 3) техн. (тянуть) тягнути; (двигать) рухати
вести
I 1) (спрямовувати рух кого-н., допомагати / примушувати йти куди-н.), провадити, проводжати, проводити, провести, приводити, привести (із собою); у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести, у[в]проваджувати, у[в]провадити, запроваджувати, запровадити (у межі чогось); виводити, вивести, випроваджувати, випровадити, випроводити (звідки-н., за межі чогось); відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити (з одного місця до іншого); доводити, довести, допроваджувати, допровадити (до певного місця); підводити, підвести (до кого / чого на незначній відстані); наводити, навести (указуючи шлях); зводити, звести (згори вниз / докупи); спроваджувати, спровадити (примушувати звідкись іти) — Пор. переводити, супроводжувати 2) (іти, рухатися попереду як ватажок, скеровуючи кого / що-н.), провадити, провести, очолювати, очолити II ▶ див. дотримуватися, керувати, продовжувати, прокладати
1) вести; (проводить, делать) провадити, проводити; (иметь последствием) призводити вести [речь] к чему — вести [мову] до чого; хилити (гнути) до чого 2) (сводить) зводити; (корчить) корчити, судомити
I вести́ 1) (проводити, провадити) to lead, to conduct, to direct вести боротьбу (з ким-небудь/чим-небудь) — to combat; to struggle (against, with) вести бухгалтерію (бухгалтерські книги) — to keep the books вести війну — to wage war вести вогонь — to fire (on) вести господарство — to keep house вести диспут — to debate вести збори — to preside at a meeting вести картотеку — to file вести м'яч (у футболі) — to dribble вести переговори — to carry on negotiations вести початок — (від чого-небудь) to date; to begin/start with, to derive from вести пошук — to retrieve вести протокол — to keep minutes вести протокол суду — to keep records вести радіопередачу — to broadcast вести рахунки — to keep accounts вести розмову — to hold a conversation, to talk вести справу — to run (to conduct, to carry on, to manage) a business вести судовий процес — to carry on a lawsuit вести щоденник — to keep a diary 2) (кудись - про дорогу, стежку) to lead (to) 3) (автомашину) to drive вести корабель — to navigate a ship вести літак — to pilot an aircraft вести потяг — to drive a train II мн. мор. ве́сти westerlies
conduct, (справи) transact, (війну тощо) wage
1) вести 2) (делать, проводить что; заниматься чем) вести 3) (отводить, заводить куда) вести, уводить