Відлучи́ти

див. відлучати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Відлучи́ти

техн. отсоединять

Новий українсько-російський політехнічний словник

Відлучи́ти

= відлучитися; док. див. відлучати, відлучатися

Українсько-англійський словник

Відлучи́ти

I 1) отлучить; отделить 2) (о ребёнке) отнять от груди, отлучить (от груди) 3) с.-х. отлучить II см. відлучати

Українсько-російський словник