-а́, -е́. 1) Який нічого не чує або недочуває. || у значенні іменника глухи́й, -хо́го, чоловічий рід; глуха́, -хо́ї, жіночий рід Той (та), що нічого не чує або недочуває. || переносне значення Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. 2) Який нечітко чується; приглушений (про звуки). || переносне значення Прихований. 3) Дуже зарослий, непрохідний, дикий, нерозчищений. Глухий кут. 4) Віддалений від культурних центрів, відсталий. 5) Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний. || Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). 6) переносне значення Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). 7) переносне значення Пасивний, позбавлений наступальних дій (у спортивних іграх). Глухий захист (оборона). Глуха кропива — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; прот. дзвінкий.
I глухи́й беззвучный (глухой) II техн. глухой
I 1) (про голос, звуки — який нечітко чується), приглушений; приглухлий, глухуватий (про голос — який звучить не досить дзвінко); здавлений, здушений, придавлений, придушений, задавлений (про голос, ридання тощо); утробний, нутряний (про голос — який звучить ніби з утроби, грубо); (за)могильний, гробовий (про голос — з похмурим відтінком) 2) (який не чує), глухуватий, приглухий, туговухий, глухенький, приглухуватий (який недочуває) 3) (про ліс, сад тощо — дуже зарослий, густий), дикий; незайманий (про ліс — не змінений утручанням людини); здичавілий, здичілий (позбавлений догляду) — Пор. густий, непрохідний 4) ім. (людина, яка не чує / погано чує), глухань, глушко, глушман, глухман II ▶ див. байдужий, пізній, прихований, суцільний, тихий
1) deaf; (глухуватий) hard of hearing; (зовсім глухий) stone-deaf 2) (суцільний, закритий) dumb, blind, blank; sealed 3) грам. voiceless, unvoiced, breath, surd 4) (про звук) toneless, hollow; (приглушений) muffled, indistinct 5) (непрохідний, дикий) thick, dense, wild глухий ліс — thick (dense) forest 6) (віддалений) out-of-the-way, remote; (занедбаний) godforsaken; (безлюдний) lonely, solitary глухий завулок — lonely (unfrequented, solitary) back street 7) ч (як ім.) deaf man 8) глухий кут — deadlock глухий комірець — high neckline глухий підшипник — solid bearing
I прил. глухой; (лишённый звонкости, приглушенный) беззвучный; (удалённый от культурных центров) захолустный глухий закуток — глухой уголок, дыра; захолустье, медвежий угол глухий кут прям., перен. — тупик глухі часи — безвременье глуха кропива бот. — глухая крапива, яснотка II лингв. глухой, безгласный III (род. -о́го); сущ. глухой