1. Простий; який нічим не виділяється. 2. Звичний; який не має нічого нового, несподіваного. 3. Постійний, повсякденний; який завжди відбувається або часто буває. 4. розм. Вихований, ввічливий.
-а, -е. 1) Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний. || Буденний, прозаїчний. || у значенні іменника звича́йне, -ного, середній рід Те, що є буденним, прозаїчним. 2) Який не має в собі нічого нового, несподіваного для кого-небудь; звичний. || Який вважається нормальним. || Загальноприйнятий. || Загальновідомий. 3) Який завжди відбувається або часто буває, зустрічається, повторюється; постійний, повсякденний. || Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. Звичайні акції — акції, за якими дивіденди виплачуються з частини прибутку, що залишилась після сплати твердого процента власникам привілейованих акцій. 4) розмовне слово Вихований, ввічливий. || Уважний до кого-, чого-небудь, делікатний. Звичайний ступінь (граматика) — назва форми прикметників або прислівників, що є вихідною в зіставленні з іншими ступенями порівняння.
естественный (обыкновенный), обыкновенный, простой (обыкновенный - ещё)
I (який нічим не вирізняється серед інших, нічим не примітний), нормальний, рядовий, простий, пересічний, прозаїчний, ординарний — Пор. буденний II ▶ див. звичний, посередній, постійний, щоденний
usual, ordinary; habitual; (звичний) customary; common, simple, plain звичайний дивіденд — ordinary dividend звичайний дріб — vulgar fraction звичайний кокс — conventional coke звичайний користувач комп. — real user звичайний метал — base metal звичайний поточний рахунок — regular checking account звичайний режим юр. —; customary regime звичайний ступінь грам. — positive degree
conventional, normal, common, customary, (про режим тощо) medium, ordinary, routinized, usual
1) обыкновенный; (всегдашний) обычный; (частый) нередкий, обыденный, обыдённый; (не содержащий в себе ничего нового) привычный; (свойственный многим) принятый, общепринятый; (многими применяемый) употребительный, обиходный; (ничем не выделяющийся - о людях, произведениях) простой, рядовой, заурядный, дюжинный 2) (воспитанный) вежливый, учтивый; (отвечающий правилам приличия) пристойный 3) лингв.: звичайний ступінь — положительная степень