див. народжувати.
I = народжувати 1) (кого — про жінку / самицю тварини — дати життя дитині чи дітям / маляті чи малятам), родити, у[в]родити, породити, спородити, знайти; сповити; вивести, виводити (про тварину); привести, приводити, принести, приносити, виплодити, виплоджувати; наплодити, розплодити, розплоджувати, наводити; налупити (дітей) 2) (без додатка — про пологи, пологовий акт), родити, розродитися, розроджуватися II ▶ див. викликати, створювати
см. народжувати 1) прям. родить; (в большом количестве) народить, нарожать 2) перен. родить