-а, -е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе спокійно, смирно (про тварин, птахів і т. ін.). 3) Який не перебуває у стані спокою; якому власт. рух, шум. || Сповнений шуму, руху (про вулицю, будинок і т. ін.). 4) Який проходить не у спокої, а в тривогах, хвилюванні. 5) Нерівномірний, неоднаковий у перебігу, вияві. 6) Який виражає тривогу, хвилювання.
техн.; физ. неспокойный
1) (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про обставини, роботу); нервозний (перев. про обставини) — Пор. бурхливий 2) (про душевний стан, почуття тощо — сповнений неспокою, який виражає неспокій), бентежний, каламутний, ворохобний; тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); турботний (сповнений занепокоєння, турбот за кого / що-н.) 3) (який не відзначається спокійним характером; про тварин, птахів — який поводить себе неспокійно); невгамовний, невгомонний (про людину та її вдачу) — Пор. невгамовний, непосидючий 4) див. занепокоєний
restless; anxious, uneasy; fidgety, agitated; (про море) choppy неспокійний сон — troubled sleep
беспокойный; (лишённый спокойствия) неспокойный, непокойный, тревожный (сильнее), смутный, смятенный; (о характере с оттенком ищущий чего-то, стремящийся к чему-то) мятежный, мятущийся