Позбавля́ти

-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, позба́вити, -влю, -виш; мн. позба́влять; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Забирати, віднімати щось у кого-небудь, залишати кого-, що-небудь без чогось. || Не давати кому-небудь можливості здійснювати щось, забороняти кому-небудь щось робити. Позбавляти права голосу. 2) Звільняти кого-небудь від чогось небажаного; допомагати кому-небудь уникнути чогось. 3) тільки доконаний вид, кому чого, розмовне слово Зменшити, урізати. 4) тільки доконаний вид, розмовне слово Ушкодити, зіпсувати що-небудь. 5) розмовне слово Доводити до загину, знищувати всіх чи багатьох.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Позбавляти

I = позбавити (чого — не давати можливости, забороняти комусь робити що-н.), відбирати, відібрати (що) II див. відбирати, звільняти

Словник синонімів

Позбавля́ти

= позбавити to deprive, to bereave, to rob, to defraud (of); (прав) to divest; (майна, володіння судом) to evict позбавляти волі — to imprison позбавляти громадянства — to denaturalize позбавляти дієздатності — to interdict позбавляти законної сили — to outlaw позбавляти ліцензії — to withdraw a franchise позбавляти місця (в раламенті) — to unseat позбавляти можливості — to disable позбавляти пільг — to disfranchise позбавляти права голосу — to deprive of the vote; юр. to disfranchise позбавляти прав — to deprive of rights позбавляти прав на спадщину — to disinherit (smb.) позбавляти громадських прав — to disfranchise позбавляти життя — to kill, to make away (with) позбавляти себе життя — to commit suicide позбавляти притулку — to deprive of shelter позбавляти привілею — to withdraw (to deprive of) a privilege позбавляти цнотливості — to deflower позбавляти слова — to deprive smb. of the right to speak, to cut smb. off, to cut smb. short позбавляти духовного сану — defrock, unfrock позбавляти воїнських звань — to reduce to the ranks позбавляти себе задоволення — to deprive oneself позбавляти парламентського мандату — to unseat позбавляти працездатності — to cripple позбавляти членства — to disfranchise позбавляти титулу — to disentitle позбавляти юридичної сили — to vitiate, to void

Українсько-англійський словник

Позбавляти

bereave, denude, deprive, destitute, (права, власності, повноважень тощо) divest, expropriate, (в порядку покарання або шляхом обману) mulct, strike off, strip

Українсько-англійський юридичний словник

Позбавля́ти

= позба́вити 1) лишать, лишить 2) (освобождать от чего-нибудь неприятного) избавлять, избавить, уволить (только соверш.)

Українсько-російський словник