По́стать

I -і, жіночий рід 1) кого; чия.Зовнішній вигляд, обриси тіла людини. || перев. з означ. Тіло, тулуб, стан кого-небудь. || Будова тіла; статура. 2) перев. у функції підмета. Якась людина, хтось (звичайно про незнайому людину або про того, кого важко впізнати, розгледіти здаля, в темряві і т. ін.). || У сполуч. із означ. дівоча, жіноча, чоловіча тощо або з ім. у род. в. виражає відповідну назву людини (людей) за статтю, родом діяльності і т. ін. 3) переносне значення Особа як носій певних соціальних та особистих рис, ознак тощо. || Видатна особа, визначний представник кого-, чого-небудь. 4) Уявний образ кого-небудь. 5) Персонаж літературного твору; художній образ. || Скульптурне зображення кого-небудь; статуя. || Зображення людини на малюнку, картині. II -і, жіночий рід Смуга, ділянка ниви або поля, що її, працюючи, обробляє один жнець, полільник тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Постать

I (зовнішній вигляд, обриси тіла людини), фіґура, статура, особа, постава Пор. будова II див. будова, образ, особа, персонаж, статуя

Словник синонімів

По́стать

ж figure; stature; personage видатна постать — outstanding figure

Українсько-англійський словник

Постать

частина ділянки

Словник Бабинської говірки

По́стать

I 1) фигура; (телосложение, общий склад тела) стать; (человек как носитель отдельных социальных и субъективных свойств) личность; (перен.: созданный художником, писателем или актёром тип, характер; то, что видится, кажется, представляется воображению) образ 2) (в скульптуре и живописи) фигура II (полоса поля, нивы, занятая жнецами, полольщиками при захвате в один раз) с.-х. делянка, деляна, участок, диал. постать

Українсько-російський словник