Щирий, відвертий. Невимушений, безпосередній, зрозумілий.
про́ста́, про́сте́. 1) тільки простий.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений. || Нескладний за будовою, устроєм. || Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії. Проста речовина — сполука, що складається з атомів лише одного хімічного елемента. Просте речення (лінгвістика) — найменша синтаксична одиниця з комунікативною функцією, яка означає подію чи ситуацію. Просте товарне виробництво — виробництво, яке ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва та особистій праці дрібних ремісників і селян, що виробляють продукцію для обміну або продажу. 2) Неважкий, легкий для розуміння, здійснення, виконання; прот. складний. 3) Позбавлений зовнішніх ефектів, вигадливості. || Буденний. || Не розкішний, скромний, позбавлений надмірностей, зайвих прикрас. || Позбавлений будь-якої манірності, пози; природний. Простим звичаєм — скромно, без урочистості, пишності. 4) Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний. || Не рекомендований, не терміновий, без наперед оголошеної вартості (про лист, посилку, бандероль і т. ін.). Простий смертний — звичайна людина. Простий дріб — не десятковий дріб. 5) Щирий, відвертий (про людину). || Невимушений, безпосередній. || Простодушний. || Позбавлений двоєдушності (про слова, думки і т. ін.). Простий серцем. 6) Невисокої якості, грубої обробки. || Грубий (про роботу, обробку і т. ін.). || у значенні іменника про́ста́, про́сто́ї, жіночий рід, застаріле Нічим не заправлена горілка. 7) Який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу. || у значенні іменника про́сти́й, про́сто́го, чоловічий рід; про́ста́, про́сто́ї, жіночий рід Той, хто належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу. [З] простого роду — який походить із непривілейованої верстви, непривілейованого класу. 8) Належний до трудової частини суспільства, до трудящих. 9) розмовне слово Рівно спрямований; прямий. || Найкоротший (про шлях до чого-небудь). || Із рівним станом; стрункий. Простим оком — без окулярів, бінокля, мікроскопа і т. ін.
матем. простой
I 1) (нескладний за будовою, устроєм), нескладний, елементарний 2) (для розуміння, виконання), нескладний, легкий, неважкий, зроумілий, елементарний, немудрий, нехитрий, нехитромудрий, простісінький; необтяжливий (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів); примітивний (надто простий); спрощений (який являє собою простіший варіянт чого-н.) 3) (формою / змістом), немудрий, нехитрий, нехитромудрий, невигадливий, безпретензійний, простісінький, скромний; у[в]богий, примітивний, невишуканий (який відзначається бідністю форми); буденний (про життя) 4) (про людину — який належить до непривілейованої верстви суспільства), простацький, простецький; простонародний, плебейський, простолюдний II ▶ див. грубий, звичайний, невимушений, природний, приступний, простодушний, прямий, щирий
1) (нескладний) simple; (легкий) easy простий стиль — simple (unadorned) style 2) (звичайний) plain, ordinary, common; (безпосередній) unsophisticated; (доморощений) home-bred простий вексель — note of hand, one name paper простий герпес мед. — herpes simplex простий дискримінант мат. — prime discriminant простий договір (договір, не офрмлений як документ з печаткою) юр., ек. — assumpsit простий множник — prime factor простий спосіб життя — plain living простий тариф — flat rate tarifr
bare, mere, particular, simple
1) простой; (несложный) незатейливый, незамысловатый, неприхотливый, бесхитростный, немудрёный, немудрый; (лишённый нарочитости) безыскусственный; непринуждённый; (нетребователный) невзыскательный 2) (элементарный по составу, однородный) спец. простой 3) (принадлежащий к непривилегированному сословию) простой 4) (ничем не выделяющийся из остальных) простой, [самый] обыкновенный 5) (без изгибов; перен.: откровенный, правдивый) прямой