скажу́, ска́жеш, доконаний вид 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що-небудь. || Переказати, передати на словах щось кому-небудь. || Поскаржитися. || Виголосити (промову, привітальне слово і т. ін.). || Повідомити, викласти що-небудь письмово. || Порадити. || розмовне слово Розповісти. || розмовне слово Визначити ціну. Сказати нове слово в чому — зробити яке-небудь відкриття, домогтися значних досягнень у певній галузі науки, техніки, культури. Сказати по правді — висловитися щиро, не криючись. [Це ще] як сказати — уживається, коли що-небудь викликає непевність, сумнів, може бути по-різному витлумачене. 2) перех. і неперех. Наказати, звеліти, запропонувати кому-небудь зробити щось. 3) перех. і неперех., переносне значення Стати доказом, свідченням чого-небудь; зробити щось зрозумілим. || Втілити в чому-небудь якусь думку. 4) перехідне дієслово, розмовне слово Наперед визначити те, що буде, станеться; провістити. 5) неперех., на кого, розмовне слово Звинуватити кого-небудь у чомусь; наговорити. || Повідомити кому-небудь про когось, щось; донести. 6) у значенні вставного слова скажімо. Те саме, що наприклад. 7) Входить до складу вставних словосполучень і речень. Гріх [слово (слова)] сказати — а) не годиться, не можна говорити щось недобре про кого-, що-небудь; б) не варто нарікати на що-небудь. Краще (точніше і т. ін.) сказати — уживається за бажання уточнити що-небудь, правильніше висловитися. Можна сказати — уживається для підкреслення можливості, допустимості якого-небудь визначення, формулювання і т. ін. 8) у значенні вставного слова, перев. із част. би, б. Можна сказати. 9) у значенні вигуку скажи (скажіть), розмовне слово Виражає, залежно від інтонації, здивування, обурення і т. ін. з приводу чого-небудь, недовіру до чиїхсь слів тощо.
1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися, промовитися, пробовкатися, пробовкнути(ся) (ненавмисне виказати щось); випалити (несподівано і швидко); прогарчати (сердито); протягнути, протягти (повільно, розтягуючи слова); процідити (перев. зі сл. "крізь зуби" — знехотя, невиразно); рубонути, рубнути (різко); пробасити (низьким голосом, басом); проскрипіти, прорипіти (скрипучим голосом); видавити, видушити, витиснути (через силу); прохрипіти (хрипло); простогнати (зі стогоном); просичати, прошипіти (притишено, зі здавленим від роздратування / люті голосом); проторохтіти, процокотати, процокотіти, прощебетати (швидко й голосно, дзвінко); промимрити, пробубоніти, пробубніти (невиразно); прошамкати, прошамкотіти, прошамотіти, прошамотати (перев. про людину з беззубим ротом — невиразно, шепелявлячи); прогугнявити, прогугнити, прогугніти (гугняво, у ніс); прогудіти, прогусти (глухим, низьким голосом), прогорлати, прогриміти, прогримотіти, прогримотати (дуже голосно, оглушливо) — Пор. бовкнути, уставляти 2) див. наказати
(щось) to say; (комусь) to tell сказати в жарт — to say in jest сказати експромтом — to extemporize сказати номер (по телефону) — to give the number сказати прямо — to say in plain words важко сказати — there is no saying скажіть вашу ціну — name your price
1) сказать; (обычно при прямой речи; с дополнением слово, фразу) произнести, проговорить; (тихо, нерешительно) промолвить, молвить; (ответить) отозваться; (сообщить о своих действиях) сказаться скажи — (вводное слово) скажите; (для выражения удивления) ишь скажімо, скажемо — (вводное слово: к примеру) скажем сказати б — (вводное слово) так сказать скажіть, будь ласка — (вводное словосочетание) скажите; скажите, пожалуйста, скажите на милость скажіть на Бога (на милість) — скажите на милость сказати руба — отрезать, отрубить 2) (распорядиться) приказать; велеть; указать