-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, стекти́, стечу́, стече́ш; мин. ч. стік, стекла́, стекло́; доконаний вид 1) Текти вниз (про рідину). || Переміщатися вниз (про повітря і т. ін.). || Витікати, виливатися. || розмовне слово Втрачати вміст рідини. || Сипатися, падати безперервним потоком (про сипкі речовини). || переносне значення Проходити, минати (про час). 2) тільки недоконаний вид Текти, плисти, спускаючись звідки-небудь (про річку, струмок і т. ін.). 3) Розплавляючись, танучи і т. ін. зверху, з країв, покриватися патьоками, струминками речовини, що тече. || Рясно вкриватися (виділеним із себе потом, милом і т. ін.). Стікати кров'ю. 4) Посилено рости і ненормально розвиватися внаслідок затінення (про рослини). || Зменшуватися в об'ємі, вазі внаслідок надмірної зволоженості в період достигання (про зерно). 5) застаріле Вистачати. 6) рідко. Зливатися в одне ціле.
техн. оттекать (стекать - ещё), сбегать (о воде), стекать
I = стекти 1) (про воду — текти вниз), спливати, сплив[с]ти, сплинути, збігати, збігти, спадати, спасти 2) (танути зверху, покриваючись по боках струменями розталої речовини, що потім застигає), о(б)пливати, о(б)пливти; скрапувати, скрапнути (краплями) II ▶ див. витікати, минати, сипатися, сходити
= стекти to flow, to stream, to gutter (down); (краплями) to trickle down стікати кров'ю — to be bleeding to death
= стекти́ 1) стекать, стечь, сбегать, сбежать; (литься по капле) точиться, сочиться; (о свече) оплывать, оплыть; (потом, кровью, слезами) истекать, истечь, исходить, изойти 2) (о растениях) стекать, стечь 3) (соединяться) сливаться, слиться