(взя́ти), візьму́, ві́зьмеш; мин. ч. узя́в, -ла́, -ло́; наказ. сп. візьми́; доконаний вид 1) перехідне дієслово Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. 2) перехідне дієслово Здобути, дістати. || Купити, придбати. || Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння, для користування. 3) перехідне дієслово Захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати. || кого. Перемогти, захопити в бою. 4) перехідне дієслово Позичити в когось. 5) перехідне дієслово Стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо). || Одержати плату за роботу. || Загарбати, привласнити. 6) перехідне дієслово Йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось з собою, для себе. || Забрати когось звідки-небудь, від чого-небудь. Узяти за дитину. 7) перехідне дієслово Прийняти, найняти, поставити на роботу. 8) перехідне дієслово Схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати. Узяти під арешт. 9) перехідне дієслово Женитися. Узяти за дружину. 10) перехідне дієслово Подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., впоратися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль. || Долаючи труднощі, виявляючи вміння, підготовленість, домогтися певного результату (в змаганні тощо). 11) неперех., розмовне слово Змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути. 12) неперех., чим. Мати перевагу в чомусь. 13) перехідне дієслово, переносне значення Охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.). 14) неперех. Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії. || Уживається зі спол. та й наступним дієсл. для вираження раптової або несподіваної дії. 15) перехідне дієслово, діалектизм Одягти, взути. 16) перехідне дієслово, рідко. Прийняти за кого-, що-небудь. 17) перехідне дієслово Впіймати, виловити (рибу). 18) перехідне дієслово, розмовне слово, рідко. Те саме, що запросити. 19) в інфін. і наказ. сп., перехідне дієслово Уживається для вирізнення, називання в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги.
матем. взять, включать, заключать, принимать
I див. брати II = взяти (захоплювати рукою, руками, зубами, якимсь знаряддям тощо); у[в]хопити, схопити, схоплювати, хватонути (перев. швидко, рвучко); прийняти, приймати (від когось, звідкись — до рук, на плечі тощо) III ▶ див. брати, дістати, заарештувати, заволодіти, охоплювати, переживати
див. взяти
1) взять; (что-либо подаваемое, а также в сочетаниях с абстрактными сущ.) принять; (увести, увезти, унести с собой) захватить, прихватить узяти до серця — принять к сердцу узяти до уваги — принять во внимание (в соображение, в расчёт), учесть узяти ж і те — (вводное словосочетание) и то сказать, опять же узяти за взірець — взять (принять), за образец, взять в пример узяти за жарт — принять в шутку узяти за живе — задеть за живое узяти кого за дружину (за жінку, за себе) — взять кого в жёны, жениться на ком узяти на думку — начать (стать) думать узяти намір — решить; надумать; возыметь намерение; намериться, вознамериться узяти на розум — намотать [себе] на ус узяти під сумнів що — взять под сомнение что, подвергнуть сомнению что, усомниться в чём узяти собі в голову що — надумать что узяти собі за правило — взять (положить) себе за правило, положить себе правилом 2) (в сочетаниях с сущ., обозначающими состояние, чувство) охватить, взять; (сильнее об отрицательном) одолеть, разобрать; часто переводится также глаголом стать с заменой сущ. соответствующим наречием и винительного п. дательным узяти зло на (проти) кого — разозлиться на кого 3) (с инфинитивом) начать, стать; (об активном действии) взяться, приняться 4) диал. надеть узяти під козирок — взять (сделать) под козырёк