-а́юся, -а́єшся, недоконаний вид, відверну́тися, -ерну́ся, -е́рнешся, доконаний вид 1) Повертати від кого-, чого-небудь обличчя вбік; повертатися до інших спиною. 2) Відвалюватися (про скибу землі). 3) Відгинатися, відгортатися (про край або кінець чого-небудь). 4) переносне значення Припиняти, поривати з ким-небудь стосунки, взаємини. || Відчувати неприязнь, відразу до кого-небудь. 5) переносне значення Виявляти небажання, нехіть робити що-небудь. 6) розмовне слово, рідко. Те саме, що відлучатися. 7) тільки недоконаний вид Пас. до відвертати.
отвёртываться, уваливаться
I = відвернутися (повертати від кого / чого-н. обличчя вбік, робити поворот спиною до інших), обертатися, обернутися, повертатися, повернутися II ▶ див. поривати, уникати, ухилятися
= відвернутися to turn away (from), to turn aside; to avert one's face (from); to look aside (away)
= відверну́тися 1) отворачиваться, отворотиться, отвёртываться, отвернуться 2) отворачиваться, отворотиться, отвёртываться, отвернуться 3) отворачиваться, отворотиться, отваливаться, отвалиться 4) отвлекаться, отвлечься 5) (несоверш.) отворачиваться; отвращаться; отвёртываться; отваливаться, сворачиваться; отклоняться; отвлекаться; предотвращаться; вычитаться; вычитываться